На виборах голови Рівненської міської ради за підрахунками 100% бюлетенів найбільшу кількість голосів набрав начальник Рівненського обласного комунального водопостачального підприємства «Рівнеоблводоканал» Володимир Хомко.
Про це повідомила заступник голови Рівненської міської територіальної виборчої комісії Ярина Нестерчук, повідомляє proUA.
За її словами, Хомко набрав 32,4 % голосів виборців, екс-губернатор області Василь Червоний - 15,6%, заступник мера Рівного Світлана Богатирчук-Кривко - 13,7 %, екс-губернатор Рівненської області Микола Сорока - 11,1 %, начальник управління житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому Юрій Собчук - 8,6%.
Проти всіх проголосували 4 % виборців.
Всього на виборчі ділянки 30 листопада прийшли близько 40% виборців.
У виборах брали участь 21 кандидат, 2 кандидати із 24 зареєстрованих зняли свої кандидатури.
1 кандидата було знято 29 листопада за рішенням Рівненського міського суду.
У списках виборців числяться 185 338 жителів Рівного.
Необхідність виборів мера Рівного обумовлена смертю колишнього міського голови Віктора Чайки в лютому 2008 року.
Bliss - реальна вже кілька днів веде боротьбу з батьками за відкриту кватирку, бо їй гаряче (і любов тут ні при чому) і душно, а їм холодно і батереї не гріють.
Bliss - віртуальна нарешті повноцінно ввійшла в свої блог-володіння і перечитує стрічку друзів.
І ще одна не зрозуміла поки що ні реальній ні віртуальній Bliss особа, що стоїть осторонь всього, що діється з двома іншими Bliss але разом з тим приймає участь у її функціюванні як організму.
Ясно тільки одне - усім трьом Bliss зараз так паскудно, що жодна не хоче прокидатися вранці і займатися трудовою діяльністю...
сніг розтав((( сніг розтав((( сніг розтав(((
а ця зима - це найкраще, що сталося з нами цієї осені...
Не зважаючи на численні технічні неполадки вони виклалися на повну. Мене ще так ніколи не колбасило!!!
На стільки все було артистично і гармонічно з музикою, що майже зливалося в одне суцільне готичне дійство. Здавалося на сцені не люди, а потойбічні істоти, а ми стояли десь серед болота і відганяли примар. А музика... ця музика...
Особливий респект вокалітці за артистисне матлаханя волоссям.
Все таки є різниця між концертами де ти сидиш на n-му ряді, за кілометр від артиста і майже його не бачиш, і між тим, коли стоїш прямо під сценою і пожимаєш йому руку за прекрасне виконання.
Дякую, росіяни! Ви були супер!
Звісно наші рівненські теж не відставали. Якщо не зважати на бездарний початок якоїсь новоспеченої групи, де вокалітка співала так наче напилася клею, то все було чудово.
Інстументальні композиції Amily - це щось. Все таки скрипка прекрасно поєднується з барабанамию
Кінцевий виступ Тиранії, хоча і був дуже стомленим після Берти, але все таки, це одна з кращих рівненських груп.
Дорогі студенти і студенточки (і я в тому числі). Сьогодні наше свято. Тож нехай після святкування завтра/післязавтра/через тиждень вранці наші світлі голови стануть ще світлішими, а міцні щелепи ще міцнішими, щоб ще з більшою старанністю і успішністю гризти бетон граніт науки.
На носі n-і перевибори - яке опалення, хай мерзнуть...
Задублі пальці ліниво носяться по клавіатурі... треба одягнути перчатки...
Ех... Якби хтось видумав перчатку для носа...
Нежить... хворе горло - три пари в холодних аудиторіях водніка...
3.14...
Значить грошей немає на вибори?
Яка я рада...
Задрали вже зі своїми виборами, задрати зі своїм газом/нафтою/національною ідеєю...
ЗАДРАЛИ!!!
Я хочу тепла...
Я хочу мати можливість притулитися до гарячої батереї і відчувати, як нагріваються холодні кінцівки після морозного дня...
А вони не можуть поділити бабло, що вкрали у МЕНЕ, у ВАС, у НАС з ВАМИ!!!
І якщо колись перед виборами вони починали ремонтувати дороги, садити дерева, типу щось робити і показувати які вони хороші, то зараз вони вже третій тиждень морять нас холодом...
Це що? Ультиматум? Голосуйте за нас - інакше здохнете від холоду?
Задрали...
Дитячі садочки вже закрили - холодно...
Зате скільки вони зароблять на ліках від простуди...
Все не можу зрозуміти - нащо нам у вулику стільки трутнів. Це ж 450 дармоїдів високого рангу + купа середнього...
Можна було б скоротити їх число... ну скажем до 10-20 - суто для потіхи. Адже щоб дивитися всю ту кумедію 20 імен було б досить. Тож нащо платити більше? У нас "влада народу" можна було б... Ау, народ, де ти?
Спить...
І як можна в такій холодризі спати?
Хооолодно...
Де ж ті пернаті мери Рівного?
А, забула... Чайка помер, але був таким хорошим мером (аж смішно), що на його честь хочуть перейменувати проспект Миру... А Сорока настільки зайнятий зібранням списків потенційних своїх прихильників на виборах, які можуть і не відбутися бо "нема грошей", що йому не до того...
Ліки подорожчали. Простуда/грип чекають, коли ви розслабитесь...
А що вони?
Вони будують супермаркети - один більший другого, зносять татів гараж, будують собі котеджі на території колишнього "дурдому" - їм весело.
В них мабуть автономне опалення, басейни на подвір’ях, величезні собаки і височезні мури - нам туди зась...
А народ... А що народ... Вибере тих самих, туди само, і те саме коло накине петлю на шию так званому "середньому класу" в n-ий раз.
Наш народ занадто тупий, щоб сказати ні, і занадто розумний, щоб сказати так...
Мовчить собі. "Моя хата з краю"...
А я вже змерзла!!! Я хочу тепла. Я маю право на тепло???!!!
І якщо ОЦЕ Європа?! Якщо ОЦЕ Європа - то я не хочу в Європу!
Я хочу, щоб було тепло - не холодно, не гаряче, а тепло. Щоб кожен мав можливість поїхати в інше місто, щоб випити там кави з друзями, сходити на хороший рок-концерт, чи в кіно, і не тільки.
Я хочу, щоб в медінститутах навчалися розумні перспективні люди, а не багатенькі дурні, і щоб вони лікували, а не калічили, встановлювали правильні діагнози і не тріпали нерви через якісь дурнуваті довідки!!!
Я хочу, щоб в кожного було те омріяне в дитинстві "тамагочі" чи крутий велик.
Я хочу, щоб в дорогих магазинах і в секонд хендах продавали речі українського походження а не канадського чи європейського.
Я хочу, щоб замість тих трьох супермаркетів в моєму районі був хоча б один завод по виробництву, скажемо шоколаду.
Я хочу, щоб кожен міг знайти достойну для нього роботу із достойною зарплатою.
Я хочу, а ви?
Але поки що... народ спить... а трутні висмоктують весь мед, весь до останньої краплі...
І нам так званому "середньому класу" нічого не залишається...
Тільки "любов до Батьківщини", яка уже не гріє... давно уже не гріє... Ой, давно...
Вона йде до нього до дому, довго намагається, щось пояснити і нарешті освідчується в коханні. Він на радощах валить її на ліжко і вони проводять пристрасну ніч з елементами садо-мазо.
Вранці вони разом виходять з дому, Вона - на пари, Він - на роботу. Вони зупиняються серед вулиці. Земля, небо, сонце раптом починають крутитися навколо них, час зупиняється...
Вони цілуються, обнімаються, він шепче їй на вушко:
- Я люблю тебе.
Все крутиться ще швидше, грає Апокаліптика...
Десь на кухні чайник свистить у ритм музиці, а чорний короткошерстий кіт спостерігає за ним.
- І я тебе.
- Я їду завтра і хочу, щоб ти поїхала зі мною, - повторює Він.
Голова втрачає рівновагу, музика все гучніше, вихор під ногами в них все сильніше.
Кришка на чайнику вистукує все швидше, зляканий кіт ховається під стіл.
- Добре, - усміхається Вона і цілує його у шию.
- Давай одружимося?
Все зупиняється, музика з різким тріскотом затихає, Стрілки годинника знову ворушаться.
Чайник падає на підлогу, кіт тікає з кухні.
Вона збентежено відриває губи від його шиї, дивиться йому в очі. Він усміхається.
- Ні, - хитає головою Вона і виривається з його обіймів, - давай залишимося друзями?
Чи не потвора? І пси їй лижуть руки А в тлі її Шепочуть мертві звуки поглянь туди Зірвавши рясу з ночі В очах її побачиш власні очі
Ніхто не скаже Я - безумець Чом мій такий безглуздий шлях? Я гіркоту своєю зігрію Розтоплю страх в ваших очах І хай в це щастя інші муки Свій гіркий наложили слід В пітьмі мовчання довгі роки Очам не вірю - Я прозрів.
Якщо вам хтось колись скаже, що в Україні немає якісної рок-музики - киньте в нього каменем.
Я почула цей гурт на фестивалі рок-музики "Тарас бульба", і вперше що мені спало на думку - український Nightwish. Нещодавно була на їхньому виступі у Рівному, і зрозуміла одне - куди там тому найтвішу до нашого рідного Полинового поля!!!
«Полинове поле» - це мелодійний оперний вокал, гаркітливий гроул, що накладаються на якісні гітарні рифи гітаристів та потужну ритм-секцію. Стилістика цієї музики починається з металу і трешу й прямує до темних закутків готики, що прикрашена етнічними українськими мотивами.
Приємно порадувала Тиранія своєю "потворою", Amily поєднанням рок-музики і скрипки, особливо сподобалася їхня інструменталка. Досить непогана музика у київського Inversus-у, і звісно ж Полинове поле...
Про цей гурт можу писати багато і дуже, але можу сказати лише одне - NIGHTWISH ВІДПОЧИВАЄ!!!
Внизу трохи фоток і відео - все дуже поганої якості - бо з мобільного, але вибачайте - іншого нема.
Ненавиджу всю ту паперову бюрократію, яка нафіг нікому не треба!!!
Ненавиджу безголових людей, що ще вірять у чесність і порядність нашої влади!
Ненавиджу Міністерство освіти і науки України, за те що воно має своїх освітян і науковців як хоче і скільки хоче!
Ненавиджу міліцію і суд, що саджає за грати невинних людей, поки всі злочинці з екрану телевізора твердять, які вони хороші!
Ненавиджу Мінздрав України за те що воно аж ніяк не думає про здоров’я своїх громадян, а скоріше за повноту кишень своїх міністрів!
Ненавиджу тупих лікарів, які ставлять неправильні діагнози, та ще й корчать з себе невинних ягнят!
Ненавиджу того, бля, медика який погрожує мені виключенням з університету, через те що в мене нема щеплення проти краснухи, від якого я в 14 чи 15 років сама свідомо відмовилася ще у школі!
Ненавиджу це суспільство під яке я, з якогось дива, повинна підлаштовуватися!
Ненавиджу нашу цивілізацію, яка знищує МОЮ землю і мене разом з нею!
Пам’ятаю колись полюбляла вірші Шарля Бодлера. Чомусь зараз, саме в цей момент мені згадався ось цей (спеціально знайшла і надрукувала саме у перекладі Драй-Хмари, бо в іншому мені не дуже подобається):
Пригадай кохана, той ранок погожий, І те літо чудове, ясне, Як при стежці крутій на гранітному ложі Ми побачили падло страшне
Розчепіривши ноги в повітрі недбало, Наче жінка цинічна, ласна, Воно черево голе своє оголяло Й парувала звідтіль трутина.
І розпечене сонце днювало на трупі, Щоби гниль цю до краю спалить. І вернути природі все те, що докупи Вона міцно з’єднала на мить.
Мов над пишною квіткою небо здіймалося, Над бундючим оцим кістяком, Ви зомліли як стій, чи це вам здавалося? Нестепний був сморід кругом.
Над гнилизною мошок дзижчали мільйони, А з дірок оцього лахмана Виповзали гидкої черви батальйони, І текли мов густа рідина.
Все це падало вниз або вгору легко, Наче хвиля блискуча, пливло, І здавалося від когось надихнуте тіло, Намножалось, двигтіло, жило.
І сповнився простір дивним шумом музичним, Ніби то шаруділа вода, Або зерно, що віяльним рухом ритмічним, Його в віялку сам накида.
В позатираних формах були тільки мрії Наче шкід, недоладний на взір, Що його довершити не має надії Той митець, що задумав цей твір.
За камінням стурбована сука стояла. Та злим оком дивилась на нас, І смакуючи падло, усе пильнувала, Чи до нього вернутись на час.
Але й вам обернутись в цю напась - о горе - Доведеться, мій світе, ясний. В цю потворну заразу, о радісне зоре, Моя пристасте, янголе мій.
Так, моя королево, вам прийдеться гнити, Після таїнств останніх страшних. Під травою, під цвітом рястим плісневіти Між кісток спопелілих, бридких.
Так скажіть же, красо, хробакам, що в жалобі Поцілунками тіло пожруть. Я зберіг од кохання, що тліє у гробі, Божествену і форму, і суть...
А ви хотіли, щоб вам у такому стилі вам присвятили вірш?.. Власне я - не дуже...
Кактуси зів’яли...
Ковтаючи якусь потаємну образу обломую від них те що колись було прекрасними квітами і ставлю їх назад на підвіконня.
Від них залишилися тільки фото: як тільки вони розцвіли і при денному світлі...
Здесь отображаются последние записи тех блоггеров, которых вы добавили в друзья. Список друзей вы можете просмотреть здесь. Редактировать список и разбивать друзей на группы можно здесь.
19:33
Лента друзей RSS